Рідна колиско моя  

     Спитайте у будь-якої людини, яка школа найкраща? І вона неодмінно відповість: моя. І матиме рацію, бо в школі проходять найкращі роки нашого життя. І саме школа визначає майбутню долю кожного з нас.

       Сьогодні наша розповідь про Нещеретівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, педагогічний та учнівський колективи якої постійно знаходяться в пошуку нових форм організації, планування шкільного та позашкільного життя. Сучасне суспільство надає багато можливостей  для молоді стати успішними людьми, але для цього потрібні знання, інтелект, уміння спілкуватися, творити, сформована активна життєва позиція і прагнення стати справжнім громадянином нашої держави. Саме ці завдання вирішуються в стінах школи.

      В школі діти проживають важливий  етап свого життя, який впливає на їхню подальшу долю, а для вчителів школа— це взагалі синонім  слова життя. І саме бажання зробити шкільне життя цікавим, багатогранним, різнобарвним, яке б виконувало  певні виховні, державні завдання, спонукало в 2003 році створити учнівську диво-країну „Мрія” та розробити основні засади її функціонування;  у  2005 році створити модель "Школи гармонії серця і розуму"; впровадити в шкільне життя  проект "Життєдайне джерело", який почав діяти в школі  у вересні 2008 року під девізом : „Маленьке джерельце — ще не ріка, та починається з нього велике життя”.

     Вже 3 роки школа працює над такою навчально - виховною проблемою: „Створення умов для розвитку творчих здібностей учнів як основи самореалізації та становлення громадянина України.”

   В школі працюють 3 вчителів вищої категоріі, 10 вчителів мають І кваліфікаційну категорію , 2 вчителів мають звання „Відмінник освіти” та 2 —звання „Старший вчитель”.

      У педагогічних працівників школи є напрацьовані матеріали дослідницької, науково-методичної роботи з питань навчально-виховної роботи, організації співуправління учнівського та педагогічного колективів, створення моделі сучасної сільської школи („Школа гармонії серця і розуму”), умов для розвитку творчих здібностей особистості.  Матеріали досліджень були представлені на обласних та всеукраїнських конкурсах.  

      Саме професіоналізм  педагогічного складу сприяє високому рівню знань випускників школи, які  вони підтвердили під час проходження ЗНО у 2008, 2009 роках та ІІ туру предметних олімпіад, в якому   10 учнів зайняли призові місця. Головний критерій діяльності школи — те, чого досягають її учні. Моніторинг працевлаштування випускників свідчить, що всі вони  після закінчення школи трудовлаштовуються.  Так у 2008 році за результатами зовнішнього незалежного оцінювання із 23 випускників 11 класу  18 —  навчаються на бюджетній основі у вузах. Високу ефективність та якість нових освітніх технологій вчителів школи підтвердили випускники 11 класу і в цьому році. Зовнішнє незалежне оцінювання -2009 всі учні школи пройшли успішно. Троє учнів  —Журба Оксана, Пащук Олександр та Чумак Анна з усіх предметів показали високий рівень знань, а Журба Оксана і Чумак Анна за високі досягнення у навчанні нагородженні  Золотою медаллю.

       З 2005 року школа працює за фізико - математичним профілем. З метою поглиблення знань та профорієнтації учнів старшої школи навчальний заклад співпрацює з Харківським національним аерокосмічним університетом. Результатом роботи Нещеретівської школи є те, що її 13 випускників двох останніх років  достроково стали студентами даного університету.

      В школі створенні умови для творчого розвитку особистості кожного учня. Працюють два комп’ютерних  класи, в яких діти реалізують свої творчі, навчальні проекти, готують публікації, презентують свою дослідницьку роботу, працюють з навчальними програмами, тестами, проводять лабораторні та практичні роботи.

   Завдяки тому, що вчителі  активно впроваджують сучасні інтерактивні методи навчання, учні школи мають сформовані життєві компетентності, які дозволяють реалізувати свої здібності в районних, обласних та всеукраїнських конкурсах, акціях та заходах. В 2008-2009 році учні Марчевської В.Г. Журба Андрій,  Чумак Анна та Заїки Л.С.  Йулдашев Д.  вибороли дипломи І, ІІІ ступенів в  обласному конкурсі учнівських творчих робіт „Мій земляк Борис Грінченко —2008” . А творча група учнів  у складі Чумак Анни, Журби Оксани, Ягнюк Анни  під керівництвом Марчевської В.Г зайняла І місце в обласному творчому конкурсі, присвяченому пам’яті лікаря-письменника Ю.Єненка “Борітеся-поборете”.

          В 2008 році в школі почала працювати  „Інтершкола”,  результати роботи якої були представлені наприкінці року виставкою учнівських книжок „ Моя перша книжка”. На районний конкурс були подані роботи учнів Буцко Дар’ї,  Кондак Аліни, Крамаренко Альони, Царевської Анастасії. Книжка „Маленька батьківщина” Кондак Аліни була визнана кращою  в районному, обласному конкурсах, і її автор брала участь у всеукраїнському конкурсі, який проходив у Коблево, де завоювала „Приз глядацьких симпатій”.

         Суттєвих змін  зазнала система виховної роботи в школі. Поетапно створювалася і вдосконалюється система самоврядування дитячої країни „Мрія”. Створена структура дитячої організації була визнана найкращою в Луганській області.

         Участь школярів у цій організації сприяє розвитку їхньої життєвої позиції, надає можливість самореалізуватися старшим дітям та набратися досвіду молодшим під час ігор, походів, розваг та конкурсів, збирання лікарських рослин та виготовлення виробів з природного матеріалу, розкриває і розвиває індивідуальні здібності кожної дитини.  

        Шостий рік працює гурток „Юний журналіст”( керівник Світлична Н.І.), силами якого випускається газета „Шкільний калейдоскоп”, яка була представлена на обласний конкурс юних журналістів ”Золотий диктофон” і  неодноразово ставала його лауреатом.

        До вподоби учням школи заняття в клубі „Твій вибір”( керівник Чумак Т.І.), де підлітки-інструктори  проводять тренінги з учнями різного віку за програмою „Рівний — рівному”.

         Вирішуючи проблему навчального закладу по реалізації  розвитку творчих здібностей учнів, в школі працює поетичний гурток „Первоцвіт” (керівник Марчевська В.Г.), силами якого була укладена збірка учнівських віршів „Пелюстки первоцвіту”; гурток „Художня майстерня” (керівник Дубовий В.М.) представляв свої роботи на різні районні конкурси.

Жоден шкільний захід не проходить без участі театру сатиричних мініатюр „Хобі-центр єднає душі” (керівник Заїка Л.С.)

      Вагомими є досягнення учнів школи в спорті: футбольна команда є переможницею районних та обласних змагань, учасницею всеукраїнських змагань „Шкіряний м’яч”. Учні середніх класів були учасниками обласних фінальних змагань „Старти надій” та ін.

 Учні Нещеретового   не обмежуються рамками  тільки своєї школи, а

активно взаємодіють зі школами Білокуракинського та Старобільського районів. Це і проведення тематичної дискотеки „Цінуй життя, яке ти маєш”, спортивних змагань  „Богатирські ігри” , вечора  відпочинку „Любов з першого погляду”, КВК,  брейн-рингу, днів відкритих дверей.

    В школі працює клуб „ДУБ” (діти, учителі, батьки ), який взаємодіє з батьківською, сільською громадськістю. Традиційно проводяться вечори-зустрічі з випускниками минулих літ, родинні свята, турпоходи, дні здоров’я, народні свята, організовуються концерти для односельців.

       Активну участь беруть учні в акціях «Турбота» і «Милосердя». Школярі допомагають людям похилого віку, ветеранам, вітають їх із святами, збирають кошти на лікування дітей із фізичними вадами.

        Під керіництвом учителів історії Силкіної Г.Д. та Федоренко Т.В. учнями здійснюється пошукова, дослідницька робота з виявлення невідомих фактів, подій життя села, його мешканців, школи, її випускників. Так вони зібрали багатий матеріал про голодомор1932-33 років на території Нещеретівської сільради, про участь жителів села у Великій Вітчизняній війні, про історію рідної школи. В минулому навчальному році краєзнавчий матеріал було подано на обласний конкурс «Історія міст і сіл Луганщини» і відзначений цінним подарунком. Учень 11 класу Кожем’яка Ігор став переможцем обласного конкурсу “Безсмертний подвиг  народу у Великій Вітчизняній війні”. Ці матеріали використовуються на уроках і виховних заходах.

         Звичайно, бурхливе, активне, цікаве шкільне життя дуже важко відобразити у цій невеликій розповіді. Краще про школу скажуть самі учні,

випускники 2009 року.

                                  Заїка Вадим

    Навчаючись у цій школі, я зрозумів те, що ніколи не пізнав би за все своє таке коротке життя… Я зрозумів, що школа дає нам ті краплинки доброти, ласки, любові, які нам так потрібні в цьому складному житті.

    Спасибі вам, учителі! Спасибі за те, що ви дали нам змогу зрозуміти життя з іншої сторони, з її найпрекраснішої і найдобрішої сторони. Крок за кроком я поглинав незвідані науки, а головне те, що я зрозумів, що таке бути чесним і безкорисливим. Завдяки тобі, школо, я сформувався  як особистість…

                                                Колєснікова Яна

          Низький уклін Вам всім, учителі,

За те, що дбали Ви про нас,

 Скільки буду жити на землі,

                                            Пам’ятатиму я Вас.

                                            Ви путівку дали у життя,

                                            За що вдячна я дуже Вам,

Ви за руку вели до знання,

Ви життя присвятили нам.

                                             Вибачте за безсонні ночі,

         За нерви, які витратили на нас.

     Спасибі за добрі, ласкаві очі,

                 Які, як зорі, сіяли, зігріваючи клас.

Журавльова Поліна

     Нещеретівська школа стала для мене, дійсно, другою домівкою. Адже в школі нас любили і підтримували, як рідних дітей. Зізнаюся чесно, що не було жодного дня, коли б мені не хотілося йти до школи.

   Школа — скарбниця знань, які ми намагались засвоїти. Як же можна було не вчити шкільний матеріал, коли нам розповідали його з таким захопленням. Час на уроках пролітав непомітно, адже кожен учитель на уроках був по-своєму неповторним.

         Спасибі Вам, учителі, що дали нам гідні знання. Спасибі, що були з нами добрими, поблажливими, хоч іноді ми Вам робили маленькі «пакості».

          Школа — це єдина родина, яка переймається долею кожної дитини.

Спасибі тобі, школо!

                                                   Заїка Сергій                                          Спасибі, школо!

За те , що ти з’явилась в нашому житті,

За ті знання, які ти нам подарувала!

За вчителів, що нас підтримували у путі,

За кожну радість, що ти нам давала.

Я пам’ятаю , як прийшов у  перший клас,

Коли «Букварик» прочитав я перший раз.

За всю любов до рідної землі,

Спасибі вам , учителі!

        Я люблю тебе, школо!

                                                    Діденко Сергій

  Школа… Для деяких — це другий дім, для деяких — це місце навчання. Але для мене — це щось більше. Адже саме в школі ми здобули ті знання, які будуть допомагати все життя. Тут ми стали друзями, а може, і цілою сім’єю.

  На мою думку, школа—це велике джерело знань. Але добути їх не так легко. Тільки наполегливі досягають мети, яку поставили перед собою.

  Спасибі, школо! За ті знання, які отримав, за хороших друзів, яким я можу довіряти, за добрих вчителів, які дали нам знання. Я ніколи не забуду тих днів, які провів тут. Спасибі за все!

                                       Радич Дар’я

На жаль, я не дуже добре пам’ятаю свої перші роки навчання в школі. Наче це був сон, але дуже короткий. Щороку я переходила з одного класу в інший. І ось останні дні в рідній школі.. Тут я пізнала саму себе, дізналась, хто я є і на що здатна. Саме тут мене навчили моєї рідної мови, української.

   Я дуже вдячна школі за її науку. І як мені не хочеться залишати школу, в якій я навчаюся. А як хочеться повернутися назад.

   Я дякую їй за все!

Тернова Ольга

Спасибі тобі, рідна школо! Спасибі за все! За розум, освіту, за друзів, за улюблених учителів. Ти дала нам все найдорожче. Тебе ми не забудемо ніколи. Перший  дзвоник, перший клас і сумне прощання в одинадцятому. Школо, ти стоїш висока, утопаючи в  квітах, а як сонечко засвітить, ти вся сяєш добром, теплом, ласкою, щирістю. Ти наш другий дім, де тепло і любов. Ми любимо тебе і іншої такої ж не маємо. Ми — випускники! Нам не хочеться із тобою прощатись, бо більше в нашому житті не буде шкіл. Не буде таких друзів , не буде веселощів, не буде уроків...А як би хотілось ще повчитися! Посидіти за партою, постояти біля дошки, посміятися на уроках, набиратися знань.Із жалем думаєш, що веселе дитинство скінчилось, що ми вже дорослі. Школо, о рідна, школо! Як ми любимо тебе!

                           І з’являється сльозинка на очах.

                          Тільки слово прозвучить на губах:

                           Прощай, прощай, рідна школо!

                                                 Заїка Дмитро

 Рідна школо! Дорогі мої вчителі! Зараз мені б хотілося сказати Вам те, що я відчував протягом двох років навчання, але я боюся, що в мене не вистачить слів, які могли б влучно передати оці мої почуття, та все ж таки я спробую…

  Завжди школа для мене — було святе. За період мого навчання з’являлися складнощі, які саме Ви допомагали мені долати, відбувалися радісні події, які Ви зі мною розділяли, допомагали створювати міцний фундамент знань.Вам це не дуже вдалося, але я знаю чому: Це не є Вашою виною, це лише моя, адже це не Ви не хотіли мені його дати, це я його не взяв. Я впевнений, що вчителі доклали максимум зусиль, для того, щоб не тільки я, а й усі учні були гідними нести  звання: «Учень Нещеретівської  школи». За це я і хочу сказати Вам величезне спасибі.Я пишаюсь, що  був учнем Нещеретівської школи і  сподіваюсь, що я не осоромлю її!